Є люди такого готунку, які ніби всім своїм єством народжені для високої
справи – бути вчителем. Багаторічний досвід учителя, вихователя, директора ЗОШ
І-ІІІ ст. № 5 Ольги Федорівни Ушкало
красномовне підтвердження усіх слів. Двадцять дев’ять років віддано
роботі з дітьми, педагогами, середній школі №5, які стали її працею і
відпочинком, хлібом насущним, творчою насолодою. Для О.Ф. Ушкало головним у
житті було кредо : «людське в людині –
то набагато більша цінність, і дар цей треба береги». Свій трудовий творчий
шлях Ольга Федорівна розпочала вчителем математики в середній школі № 18, потім
обіймала посаду заступника директора в цій же школі, а з
1981р. – посаду директора ЗОШ І-ІІІ ст. № 5. Скільком дітям і вчителям ця мудра
і вимоглива до себе та інших жінка допомогла знайти свій ключ до успіху,
вказала шлях до самовдосконалення. Її учні низько вклоняються їй за набуті
знання з математики, життєвої мудрості. Навчаючи інших, училася і сама. Тому
особистий приклад завжди був пріоритетним у системі виховання та навчання.
Ольга Федорівна за довгі роки роботи у школі № 5 зуміла створити злагоджений
колектив професіоналів, які гордо несли звання «учитель середньої школи № 5», а
учні системно виборювали призові місця на міських, обласних, республіканських
олімпіадах із багатьох предметів. Керівних, учителів, вихователь, чуйна людина
– усі ці слова про неї, жінку, яка вивела ЗОШ № 5 на чільне місце в системі
освіти, дала путівку в життя. Природно, що багато її учнів після закінчення
школи обрали тернистий шлях.
Бондаренко Неллі Миколаївна – ім’я-легенда нашої школи. Тут вона відпрацювала сорок один рік! Це ціле життя, та для Нелі Миколаївни, як вона сама зізнається, цей час минув дуже швидко, бо був сповнений творчих пошуків, активної навчальної методичної діяльності, виховної роботи.
Вона – вчитель за покликання, професіонал і людина з відкритим серцем. Вона виховала покликання нових вчителів і віддавала всю себе роботі. Дітям. Саме завдяки таким вчителям як вона, наша школа мала і має високий рейтинг у місті.
Бондаренко Н.М. є досвідченим методистом. На своїх уроках вона працювала над розвитком математичного мислення учнів, постійно вдосконалювала зміст уроку. Навчала дітей працювати з книгою, висловлювати і перевіряти припущення, гіпотези.
Багато років була завідуюча кабінетом математики. За рівнем підібраної методичної та дидактичної літератури, наочності, кабінет неодноразово визнавався найкращим у місті, а це в свою чергу, сприяло як наочність, доступність, «йшла в ногу з часом»: використовувала елементи інноваційних технологій на уроках та в позакласній роботі, проводила нестандартні уроки-лекції, семінари, проводила факультативні заняття з вирішення нестандартних задач. Школярі захоплювались, «заохочувались» у предмет, ставали призерами міських, обласних і за часів Радянського Союзу республіканських олімпіад, членами малої Академії наук. Випускники успішно навчалися у провідних вузах країн ближнього і далекого зарубіжжя. Всі ті випускники, ті діти, яки пройшли крізь таке щире й любляче серце, й досі згадують її ім’я з повагою, вдячністю, теплотою. Колишні учні відзначають, що саме завдяки навчально виховній роботі, якості знань, які вони отримали від Нелі Миколаївни, вони обрали вірний життєвий шлях, улюблену і цікаву професію. Підтвердженням цього є вибір і власних дітей вчителя, які теж пов’язали своє життя з математикою.
Цього року Бондаренко Н.М. припинила роботу в школі повністю присвячує себе
родині, улюбленим справам. Її жвавий допитливий розум, енергійність переконують
у тому, що і вдома вона не відпочиватиме. Ця діяльна людина знайде себе ще в
чомусь здивує нас усіх.
Інга Олександрівна Бова – досвідчений, вдумливий педагог, що присвятив учням майже 50 років.
Закінчивши в 1956 році Московський державний університет, Інга Олександрівна опинилася у місті Слов’янську. Працювала в школах №№ 11, 14, 13. Але найбільш пощастило ЗОШ № 5, адже в ній вона викладала хімію з 1964 по 2003рр.
Як правило, класному керівнику, Бові І.О. діставалися спец класи з поглибленим вивченням математики. Талановита вчителька вивела формули успішної співпраці з обдарованої молоддю. Вона бачила у своїх учнях не скільки об’єкт впливу, скільки партнерів по творчому процесу. З неменшим успіхом Інзі Олександрівні вдавалося зацікавити учнів і вчителів улюбленої хімії. Педагог завжди намагалася наблизити теорію до життя, і тому будь-яка нова тема уроку починалась із питання: навіщо ми вчимо? Спільними зусиллями вчителів та учнів було розв’язано задачі двох збірок: «500 задач із хімії», «Збірник задач із хімії для підготовки до вступних задач із хімії для підготовки до вступних іспитів вузи».
Повагу до особистості учня Інга Олександрівна підкреслювала тим, що зверталася до кожного на «Ви». Вона завжди була впевнена в тому, що успіху не можна досягти, якщо не виховувати інтерес учнів до навчання. Особливо підтримувала тих, хто проявляв зацікавленість предметом. Недарма учень початкових класів, побувавши на уроці в старшокласників і побачивши, як у кабінеті хімії все диміло й горіло під час дослідів, назвав Інгу Олександрівну чарівницею. Протягом багатьох десятиліть її учні були призерами міських і обласних предметних олімпіад. Багато лікарів, викладачів хімії, працівників санстанції є колишніми учнями Інги Олександрівни.
25 років Бова І.О. очолювала методичне об’єднання вчителів хімії в місті, багато років була членом журі обласного етапу предметних олімпіад.
За великі трудові заслуги в галузі освіти нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «за трудову відзнаку», Грамотою Президіуму Верховної Ради Української РСР, є «Відмінником освіти СРСР», «Відмінником народної освіти України». У 1968 році вона представляла Слов’янськ на Всесоюзному з’їзді вчителів у Москві.
Інга Олександрівна завжди користувалася авторитетом серед батьків і дітей, яких усіх разом вела за собою, підбираючи ключик до кожного окремо.
Інга Олександрівна ніколи не втрачає життєвого оптимізму і сьогодні підтримує тісні зв’язки зі школою, учні якої добре знають ім’я вчителя хімії що навчав їх батьків – випускників ЗОШ № 5.
Данильченко Леонід Петрович. У загальноосвітній школі № 5 пропрацював учителем фізики з 1966 року.
Леонід Петрович має вищу освіту, стаж безпосередньої педагогічної роботи 40 років. Учитель фізики та математики, категорія «Спеціаліст вищої категорії» та звання учитель – методист. За плідну працю та на педагогічній ниві Леонід Петрович одержав цілу низку нагород. 1971 року – грамота МО УСРС, 1972 року – «Відмінник народної освіти», почесні обласні, місцеві грамоти та подяки за високий методичний і професійний рівень, за вагомий внесок у розвиток творчих здібностей учнів. Данильченко Л.П.. виріс і став учителем-професіоналом фізики в ЗОШ № 5 м.Слов’янська. За роки творчої праці в школі виявив високий рівень професіоналізму, ініціативи, пошуку.
Леонід Петрович – учитель фізики за покликанням. Він досконало володів найефективнішими формами організації навчально-виховного процесу, що давало учням можливість стати активним суб’єктом освітньої діяльності. Данильченко Леонід Петрович – легенда –учителів ХХІ століття. На своїх уроках він формував в учнів навички самостійної праці, вміння використовувати набуті знання в житті. Свій досвід Леонід Петрович передавав колегам, керуючи міським об’єднанням учителів фізики. Його учні щороку були постійними учасниками союзних олімпіад (колишнього Радянського Союзу), обласних та місцевих. Протягом останніх п’яти років учні займали призові місця. Школа посідала перше місце в кожному заліку з олімпіади в місті Слов’янську.
Висока якість знань предмета дала Леоніду Петровичу заслужити авторитет у рідній школі № 5 та за її межами в Україні.
За свою безкорисливу працю вчителя фізики, класного керівника Данильченко Л.П. користувався життєвою повагою і вдячністю серед батьків. Леонід Петрович – людина високої моральної відповідальності. Добросовісно виконував громадські доручення шкільної профспілкової організації. Завжди трудолюбивий, він створив у ЗОШ № 5 один з найкращих кабінетів фізики в місті, укомплектувавши його сучасною літературою, дидактичним матеріалом, наочними посібниками та технічними засобами. Естетичне оформлення кабінету і сьогодні позитивно впливає на одержання ґрунтових теоретичних та практичних навиків. Леонід Петрович постійно популяризував фізику в школі як на уроках, так і в позакласних заходах – проведенні предметних тижнів практичної фізики.
На педагогічних нарадах Данильченко Л.П. був активним виступаючим, критично оцінював свою роботу, колег та адміністрації школи, добре знався і розумів суспільно-політичне життя на Україні.
Леонід Петрович хороший сім’янин. Дружина Зінаїда Іллівна, як чоловік, довго працювала учителем початкових класів у ЗОШ № 5, тепер на заслуженому відпочинку, виховує онуків своїх двох синів. Він –професіонал-бджоляр, якого знають в рідному Слов’янську та області.
Сьогодні Данильченко Л.П. залишається бажаним гостем рідної школи № 5, активним членом педагогічного колективу, залишаючись учителем з Великої Букви на все життя нашим Петровичем.
Не забывайте оставлять свои комментарии. Мы думаем Вам есть, что сказать. С уважением Администрация.
